Від хати до хати, спішною ходою,ми за звичаєм народним ходим з колядою.
Різдво
і Новий рік люди завжди зустрічають з радістю,урочисто,очікуючи кращого
майбутнього. Ці свята є родинними,бо за народними повір’ями до господи в ці дні
прилітають душі пращурів.
До цих свят жінки білили хати,прикрашали їх святковими
рушниками,килимами,витинанками,розмальовували печі. На покуті перед іконами вішали паперових
пташок,павуків із соломи.
А чоловіки в передріздвяний тиждень мололи
борошно,рубали дрова,прибирали коло двору й коло худоби,прокладали в снігу
широкі стежки для колядників.
З давніх – давен наші предки в ці дні створювали атмосферу щастя,миру,спокою в
своєму домі .А допомагали їм в цьому
колядники та щедрівники.
Дівчата і хлопці ходили від хати до хати ,бажаючи
господарям щедрого вечора й міцного
здоров’я на весь рік . На Різдво вони були колядниками,а на Новий рік - щедрівниками. Різдвяні вистави про народження Ісуса Христа
називались «Вертеп», «Звізда»,а
новорічні – «Коза» й «Меланка». Коза з Дідом ,Бабою,Циганом,Міхоношею та всією
ватагою просилася в хату.У хаті,танцюючи , Коза раптом падала і спускала дух.
Після чудернацьких зцілювань вона оживала і знову під радісну щедрівку
вистрибувала по оселі.
Не менш запальну і веселу вдачу мали
Меланка і Василь.Вони наввипередки намагалися утнути якусь дурничку: розсипата сміття по хаті
порозкидати дрова . Але всі ці бешкети сприймалися весело, з гумором.
В нашому селі теж дуже шануюють щедрівників та колядникі. Тому
щороку працівники Будинку культури та бібліотеки організовують молодь щоб
привітати односельчан зі святами.