Від хати до хати, спішною ходою,ми за звичаєм народним ходим з колядою.

Різдво і Новий рік люди завжди зустрічають з радістю,урочисто,очікуючи кращого майбутнього. Ці свята є родинними,бо за народними повір’ями до господи в ці дні прилітають душі пращурів.

До цих свят жінки білили хати,прикрашали їх святковими рушниками,килимами,витинанками,розмальовували печі.  На покуті перед іконами вішали паперових пташок,павуків із соломи.

А чоловіки в передріздвяний тиждень мололи борошно,рубали дрова,прибирали коло двору й коло худоби,прокладали в снігу широкі стежки для колядників.

З давніх – давен наші предки в ці дні  створювали атмосферу щастя,миру,спокою в своєму домі .А допомагали їм в  цьому колядники та щедрівники.

Дівчата і хлопці ходили від хати до хати ,бажаючи господарям щедрого вечора й  міцного здоров’я на весь рік . На Різдво вони були колядниками,а на Новий рік  - щедрівниками.  Різдвяні вистави про народження Ісуса Христа називались  «Вертеп», «Звізда»,а новорічні – «Коза» й «Меланка». Коза з Дідом ,Бабою,Циганом,Міхоношею та всією ватагою просилася в хату.У хаті,танцюючи , Коза раптом падала і спускала дух. Після чудернацьких зцілювань вона оживала і знову під радісну щедрівку вистрибувала по оселі.

Не менш запальну і веселу вдачу мали Меланка і Василь.Вони наввипередки намагалися утнути  якусь дурничку: розсипата сміття по хаті порозкидати дрова . Але всі ці бешкети сприймалися весело, з гумором.

В нашому селі теж  дуже шануюють щедрівників та колядникі. Тому щороку працівники Будинку культури та бібліотеки організовують молодь щоб привітати односельчан зі святами.